Яке східнослов'янське плем'я жило навколо Києва? Поміркуйте, які територіальні переваги воно мало порівняно з іншими.

Державу, яка виникла на території сучасної України, у писемних джерелах називають Руською землею. Тому і її народ називали руським. Однак цей термін не був одвічною назвою східних слов’ян. Широкого вжитку він набув лише у ІХ-Х ст. Назва Руська земля в «Повісті минулих літ» уперше згадана в тексті про події 852 року: «В літо 852 [...] коли почав царювати Михаїл, почала прозиватися Руська земля».

Чому для автора «Повісті минулих літ» було важливо зробити посилання на документи Візантійської імперії?

У X ст. назва Русь стала офіційною. У договорах Русі з Візантією 907 та 911 років неодноразово згадано: «від роду руського», «Руська земля», «русичі».

Існує кілька версій походження етноніма Русь. Найпопулярніші з них — три:

1) етнонім Русь має місцеве, середньодніпровське походження;

2) цю назву запозичили слов’яни у скандинавів;

3) русичами, або руссю, називали воїнів — верхівку східнослов’янського суспільства.

Учені не мають єдиної думки щодо цього, але в літописах поняття «Русь» і «Руська земля» виступають у двох значеннях. Широке поняття стосується усіх східнослов’янських земель, а вузьке — на позначення Київщини, Чернігівщини і Переяславщини.

Про що свідчить, на вашу думку, вживання поняття «Русь» щодо сучасних українських земель?

Кий

Розгляньте світлину. На ній — пам'ятник, створений українськими скульптором Василем Бородаєм та архітектором Миколою Фещен-ком. Його встановили у Києві на березі Дніпра у 1982 р. Хто увіковічений у пам'ятнику? Чому скульптор зобразив героїв у човні?

Поміркуйте, чому літописець нарівні з легендою про заснування Києва посилається на перекази про похід Кия на Царгород.

«Поляни ж жили осібно і володіли родами своїми... І були три брати. Одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра

їхня — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що й нині зоветься Щекавиця, а Хорив — на третій горі, від нього ж прозвалася Хоривиця. І в ім’я брата свого старшого заклали городок і назвали його Київ... Інші, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником; бо біля Києва був перевіз тоді з того боку Дніпра, тому й говорили: “На перевіз на Київ”, — а коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Цареграда. Але цей Кий княжив у роду своєму; і ходив він до царя, якого — не знаю, але тільки знаю те, як переказують, що велику честь мав від царя, якого — не знаю, і при якому приходив царі [теж не знаю]» (із «Повісті минулих літ»).

Зважаючи на літописні свідчення, український історик Микола Котляр вважає Кия найцікавішою і найзагадковішою постаттю у всій історії Києва, адже серед дослідників існують різні версії щодо його правління. Невідомо, чи існував такий правитель як Кий насправді. Але місто, яке він заснував, стало тим соціально-політичним і військовим центром, навколо якого згуртувалось перше державне об’єднання східних слов’ян — Русь-Україна. А злет міста Київ дехто з істориків пов’язує з ім’ям князя Аскольда.

Аскольд

Не менш загадкова особистість, ніж князь Кий, на думку історика Миколи Котляра, — легендарний діяч Русі-України IX ст. Аскольд. Відомо, що у 860 р. руські воїни під проводом Аскольда висадилися у бухті Золотий Ріг, що омивала Константинополь, і розпочали облогу міста.

Літописець так його описує:

«Коли почав царювати Михаїл [імператор Візантії з 842 р.] [...] за цього царя приходила Русь [війною] на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому [візантійському]. Ось чому з цієї пори почнемо [розповідь] і число [лік рокам] покладемо».

Поміркуйте, чому для літописця похід Аскольда був не просто важливою подією, а своєрідною точкою відліку у «Повісті минулих літ».

Учені-візантиністи дійшли висновку, що Аскольд і його воєначальники не мали достатньо сил, щоб подолати могутні мури Царгорода.

А імператор Михаїл, який залишив військо в Малій Азії для боротьби з арабами, своєю чергою, не міг здолати ворога. Учені припускають, що мирних домовленостей було досягнуто завдяки викупу, який сплатила Візантія війську Аскольда. Імовірно, київський князь прийняв хрещення. Тому його вважають першим представником політичної еліти Києва, хто змінив релігію за візантійським зразком.

Чому владні кола Візантії були зацікавлені у хрещенні київського князя?

Розгляньте зображення князя Аскольда. Які деталі вказують на особливості його політики?

Літописець не надає точних даних про правління Аскольда. Як ви вважаєте чому?

«І народ росів [...] [імператор Василь] залучив до переговорів і, уклавши з ними мирний договір, переконав зробитися учасниками божественного хрещення, і влаштував так, що вони прийняли архієпископа, який отримав свячення від патріарха Ігнатія. Архієпископ, прибувши в країну сказаного народу для згаданої справи, прийнятий був прихильно. Володар того народу [...] закликає і питає, що [архієрей] сповістить і чому буде їх вчити... І кинута була в піч з вогнем книга святого Євангелія. Після достатнього часу, коли піч згасла, здобутий був священний сувій, цілий і неушкоджений [...] Побачивши це, вражені величчю чуда, варвари без сумнівів почали хреститися» (із твору Константина Багрянородного).

1. Чому дослідники роблять висновок, що в описі йдеться про правління князя Аскольда?

2. Як у тексті літопису пояснено зміну віри Аскольдом?

Чому цей крок міг не сподобатись оточенню князя?

3. Виконайте онлайн-вправу і дізнайтеся, чи запам'ятали ви особливості політики Кия і Аскольда.

Домашнє завдання

Підготуйте коротке повідомлення про теорії походження поняття «Русь».

Накресліть у зошиті таблицю і заповніть її.

Доберіть в Інтернеті піктограми, які допомогли б вам позначати на карті важливі події. Наприклад, — морські походи.

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук